Засідання Наглядової ради України для ІСЯБ
Вівторок, 27 вересня 2022
Сьома міжнародна конференція «Проблеми зняття з експлуатації об’єктів ядерної енергетики та відновлення навколишнього середовища INUDECO-2022»
Четвер, 28 квітня 2022
- безпека та фізична безпека ядерного об’єкту у воєнний час;
- реакція міжнародних організацій на атаки на українські ядерні об’єкти;
- координація підтримки міжнародних донорів у відновленні пошкоджених ядерних об’єктів. Це надзвичайно важливе й нагальне завдання, оскільки без координації засилля в деяких напрямках можуть дублюватись, у той час як інші можуть залишитись поза увагою.
Нарада Робочої групи сектору поводження з РАВ, зняття з експлуатації та реабілітації
Вівторок, 9 лютого 2022
В нараді взяли участь високі представники підрозділу F1 «Зміни клімату, стале забезпечення енергією; Ядерна безпека» Генерального Директорату «Міжнародне партнерство» Європейської Комісії, Генерального Директорату ЄК «Об’єднаний дослідницький центр», Представництва Європейського Союзу в Україні, Спільного офісу підтримки Європейської Комісії, Українського науково-технологічного центру, Міністерства енергетики України, Державного агентства України з управління зоною відчуження, Державної інспекції з ядерного регулювання України, ДСП «Чорнобильська АЕС», ДСП «Об’єднання «Радон», ДСП «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами», ДСП «Екоцентр» і ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом». Загалом у нараді, яка проходила в режимі он-лайн, взяли участь понад 45 фахівців зазначених організацій.
Метою наради був огляд прогресу виконання поточної програми Європейської Комісії в Україні – Інструменту співробітництва у сфері ядерної безпеки (ІСЯБ), формування єдиного розуміння майбутньої діяльності та стратегії щодо проєктів, які повинні бути визначені в рамках ІСЯБ на 2020-2027 роки.
Учасники наради детально обговорили такі основні питання:
- результати завершених проєктів;
- статус та невирішені питання у ключових проєктах, що реалізуються;
- статус і планування робіт у рамках Програм дій 2019 – 2022 років;
- статус розробки Програмної стратегічної дорожньої карти сектору РАВ.
Зокрема, Державне агентство України з управління зоною відчуження відзначило позитивні результати впровадження великої кількості проєктів, фінансованих Європейським Союзом, які сприяли створенню важливих елементів інфраструктури для поводження з радіоактивними відходами в Україні, і подякувало представникам Європейської Комісії за сталу підтримку у впровадженні в Україні найвищих стандартів забезпечення ядерної і радіаційної безпеки.
За результатами обговорення учасники визначили наступні кроки в плануванні майбутньої співпраці, важливою передумовою якої має стати забезпечення сталого співфінансування відповідних заходів Україною.
Підтримка реабілітації колишнього Придніпровського хімічного заводу (ПХЗ) з боку ЄС вступає у третю фазу
Четвер, 2 грудня 2021
З огляду на значне розповсюдження радіоактивно забруднених матеріалів по всьому майданчику ПХЗ, де розташовані кілька державних і приватних підприємств і працюють близько 600 осіб, партнери розпочали проєкт з підвищення безпеки на майданчику як для людей, так і для довкілля. Результати проєкту також сформують безпечні умови для виконання майбутніх заходів з реабілітації. В результаті цієї роботи, яка має завершитись у листопаді 2021 р., на майданчику було створено п’ять радіаційних контрольованих зон, ущільнено дві будівлі з високими рівнями радіаційного забруднення, завершено розробку проєкту для збирання та тимчасового зберігання в межах однієї з контрольованих зон радіоактивних матеріалів з усього майданчика. Цей проєкт загальною вартістю 3,5 млн євро також підтримував зміцнення законодавчої та нормативно-правової бази для безпечного управління майданчиками уранового спадку.
У вересні цього року Європейська Комісія підписала Угоду про внесок, виділивши ще 5,7 млн євро на підтримку кількох першочергових заходів, необхідних для впровадження початкових реабілітаційних дій на майданчику ПХЗ. Проєкт передбачає розробку плану поводження з радіоактивними матеріалами, що ґрунтуватиметься на стратегії реабілітації, розробленій у 2016 р., і визначатиме заходи, які повинні бути виконані в першу чергу. Також проєкт передбачає організацію безпечного проміжного зберігання та остаточного захоронення радіоактивних матеріалів з майданчика, подальше зміцнення законодавчої та нормативно-правової бази для об’єктів уранового спадку в Україні.”
Цей відеофільм було створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Повну відповідальність за його зміст, який не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу, несе УНТЦ.
ЄС підтримує довгострокове безпечне поводження з радіоактивними відходами в Україні
Понеділок, 18 жовтня 2021
- Визначення форм відходів, що забезпечують безпечну переробку, зберігання і захоронення проблемних радіоактивних відходів, які зберігаються на українських ядерно-енергетичних підприємствах (U4.01.14A);
- Комплексна оцінка безпеки майданчиків з поводження з РАВ, які експлуатує ДК УкрДО Радон, і проектування заходів з реабілітації проблемних сховищ (U4.01/14C).
Навчання оцінки безпеки для фахівців Державного спеціалізованого підприємства "Об’єднання Радон"
Четвер, 16 вересня 2021
В Україні триває виконання проєкту ІСЯБ з оцінки безпеки об’єктів Державного спеціалізованого підприємства “Об’єднання Радон”. 16-17 вересня 2021 р., в рамках задачі 4 проєкту, відбулася заключна частина навчання з оцінки безпеки (перші дві частини пройшли в березні 2021 р.). Навчання було організовано в Києві, а деякі учасники долучились у режимі відеоконференції. У навчанні взяли участь 13 представників усіх філій ДСП “Об’єднання Радон”. Наприкінці було проведено іспит, і ті, хто його успішно склав, отримали сертифікат про успішне проходження навчання.
Стартова нарад проєкту U4.01/18A «Створення належної інфраструктури для управління програмами в складі Державного агентства України з управління зоною відчуження»
Вівторок, 7 вересня 2021р
Метою цього проєкту є створення стабільної інфраструктури з управління програмами, в основі якої лежатиме передова міжнародна практика і яка буде здатна розвиватися відповідно до зростаючих потреб, допомагаючи Державному агентству з управління зоною відчуження та підпорядкованим йому організаціям виконувати свої обов’язки у сфері поводження з радіоактивними відходами.
Стартова нарада мала на меті:
- представити членів керівного комітету проєкту (ККП), робочої групи проєкту (РГП) та команди проєкту, започаткувати робочі взаємини;
- обговорити й погодити загальну методологію, план роботи, графік, заходи з якості, а також інші питання, важливі для виконання проєкту та визначені в проєкті початкового звіту, плані забезпечення якості та відповідних додатках;
- погодити наступні кроки і дати старт виконанню відповідних робіт проєкту.
У нараді взяли участь представники ЄК, JRC, JSO, ДАЗВ, ЦППРВ, Радона, ЧАЕС, Екоцентру і контрактора.
Контрактор представив присутнім цілі проєкту, свою команду експертів, розповів про обсяги робіт, графік і план роботи; обговорив і погодив з ними основні вимоги до виконання цього проєкту. Контрактор також представив свої початкові напрацювання в рамках задачі 2 проєкту – аналізі прогалин.
Всі учасники наради погодилися з тим, що вона дала поштовх успішному початку виконання проєкту. І бенефіціар, і кінцеві користувачі підтвердили велику важливість цього проєкту для подальшого успішного виконання програми поводження з РАВ в Україні.
Завдяки допомозі ЄС буде створено інфраструктуру світового класу для управління програмами і проєктами у складі Державного агентства України з управління зоною відчуження
Понеділок, 9 серпня 2021р
У червні 2021 року у партнерстві з Державним агентством України з управління зоною відчуження (ДАЗВ), Європейська Комісія розпочала проєкт зі створення надійної та стійкої інфраструктури для управління сотнями проєктів, які будуть впроваджені у період до 2060 року чи пізніше в межах Державної стратегії поводження з радіоактивними відходами. Проєкт фінансується в межах Інструменту ЄС зі співробітництва у сфері ядерної безпеки (ІСЯБ) і його фінансовий внесок складає майже 2 млн євро.
Заключна нарада в рамках проєкту U3.01/14+15+18 «Зміцнення потенціалу Державної інспекції ядерного регулювання України (Держатомрегулювання) щодо регулювання діяльності в ядерному секторі та при ліцензуванні та управління важкими аваріями на ядерних установках»
Четвер, 10 червня 2021р
- Компонент А «Зміцнення потенціалу Держатомреглуювання при ліцензуванні нових ядерних установок (крім АЕС)» (проєкт UK/TS/51);
- Компонент В «Допомога Держатомрегулюванню в удосконаленні та забезпеченні стабільності моделей для аналізу важких аварій на основі сучасного досвіду ЄС та уроків Фукусіма Дайічі (проєкт UK/TS/52);
- Компонент С «Зміцнення та гармонізація норм і правил ядерної безпеки з урахуванням досвіду ЄС, найкращої практики та законодавства Євратома» (проєкт UK/TS/53);
- Компонент D «Зміцнення потенціалу регулювання ядерної безпеки в Україні у сфері оцінки зовнішніх небезпек» (проєкт UK/TS/54).
Удосконалення радіаційного моніторингу навколишнього середовища та дозиметричного контролю в Чорнобильській зоні відчуження
Вівторок, 25 травня 2021р
Проєкт, фінансовий внесок якого від ЄС складає 4,2 млн. євро, передбачає оновлення системи моніторингу навколишнього середовища на комплексі «Вектор» та пункті захоронення «Буряківка», а також створення сучасної системи дозиметричного контролю в зоні відчуження.
Проєкт, що фінансується в рамках Інструменту Європейського Союзу щодо співпраці у галузі ядерної безпеки, буде реалізовуватися у два етапи: перший етап забезпечить розробку необхідних проєктних рішень для системи моніторингу навколишнього середовища, який передбачається завершити до літа 2022 року, тоді як другий етап передбачає постачання та встановлення необхідного обладнання цієї системи.
Проєкт реалізується у партнерстві з Бенефіціаром, Державним агентством України з управління зоною відчуження та трьома організаціями кінцевих споживачів – ДСП «Чорнобильською АЕС», ДСП «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» та ДСП «Екоцентр».”
Відеофільм про Іванківський інсинератор
Четвер, 15 квітень 2021
© European Union, 2020
Чорнобильська атомна електростанція розташована поблизу міста Прип’яті на півночі України. «Чорнобиль», про який до 26 квітня 1986 р. мало хто чув поза межами України, став для світу втіленням найгірших людських побоювань щодо комерційної атомної енергетики.
Сама аварія, її наслідки й подальші зусилля міжнародної спільноти з підвищення ядерної безпеки станції, дезактивації джерел радіаційної небезпеки, що утворилися внаслідок аварії, і підготовка до виведення з експлуатації нині зупинених решти реакторів добре задокументовані. Версії того, що трапилось і чому, нещодавно були відображені в телевізійному фільмі, який отримав міжнародне визнання.
Та менш відомим є вплив на навколишнє середовище і дику природу в межах 30-км зони відчуження, яка була створена 34 роки тому, одразу після аварії. Забруднення території зони відчуження нерівномірне, з плямами з надзвичайно високим рівнем забруднення, які утворилися внаслідок розвіювання вітром радіоактивного пилу під час аварії. Подальше забруднення розповсюджувалося з численних місць, де поспіхом були захоронені різноманітні матеріали, що утворилися під час аварії, а також обладнання, використане в боротьбі з її наслідками.
Попри високі рівні радіоактивного забруднення, а також завдяки обмеженням на повторне заселення території, впродовж років дика природа процвітала в цьому місці, яке стало природним заповідником, хоч і створеним у неприродний спосіб. На додаток до численних видів флори й фауни, зона відчуження тепер стала домом для диких кабанів, бобрів, лосів, рідкісних коней Пржевальського, вовків, європейських рисей, європейських зубрів і ведмедів. Заборона на людське втручання і відсутність домашньої худоби на пасовищах призвели до змін у рослинному світі. Занесене вітром насіння проросло, безперешкодно заполонивши луки деревами. Понад 40% території лук і пасовищ стали тепер лісами, в яких вільно ростуть сосна звичайна, дуб і береза.
Ці нові ліси разом зі старими створюють невидиму небезпеку: молода порость, зламані гілки, повалені дерева, листя та подібний хмиз у суху пору року стають «пороховою бочкою», готовою спалахнути й рознести вогонь по лісах. Окрім цих потенційних пожеж, надзвичайно високою є небезпека знищення лісів і розповсюдження радіаційної небезпеки через радіонукліди, які переносяться повітрям. Зона щороку потерпає від таких пожеж, але донедавна вони зосереджувалися здебільшого на широких територіях, зарослих травою та кущами, мало шкодячи більш дорослим деревам. На щастя, хоч при таких пожежах дійсно вивільнюється велика кількість радіонуклідів, вони локалізувалось у зоні відчуження, а на решті території зони рівні радіації залишались нижчими граничних рівнів. Проте останніми роками небезпека виходу таких пожеж з-під контролю і ширшого розповсюдження високих рівнів радіоактивного забруднення зросла внаслідок значних кліматичних змін. Так, у квітні 2020 р., після надзвичайно м’якої та сухої зими, лісові пожежі лютували багато днів, підбираючись зовсім близько до зупиненої атомної електростанції, а також до сховищ радіоактивних відходів. Пожежа знищила немало дерев у «рудому лісі», який за останні 34 роки виріс на місці, де були захоронені радіоактивні матеріали. Радіаційний моніторинг під час і після пожежі виявив, що радіація в зоні залишилася на рівні, нижчому встановлених обмежень, і не поширилась за межі зони в небезпечних кількостях; проте ризик такого розвитку подій залишається високим. Яскравим прикладом цієї небезпеки є великі лісові пожежі, що тривали в зоні відчуження протягом весни 2020 р.
Для привернення уваги до цієї важливої проблеми та щоб продемонструвати один з ефективних способів зниження цього ризику, Європейський Союз разом з Державним агентством України з управління зоною відчуження розробили, спроєктували, збудували та ввели в експлуатацію пілотну установку для спалювання – інсинератор у місті Чорнобилі.
Цей інсинератор призначений для контрольованого спалювання деревини, зібраної під час розчищення підліску, і завдяки цьому для:
- зменшення ризику лісових пожеж, оскільки суха деревина збирається й вивозиться;
- зменшення рівня забруднення, оскільки горіння відбувається в контрольованому режимі і димові гази піддаються ретельному фільтруванню, що перешкоджає потраплянню радіонуклідів в атмосферу;
- створення сезонних робочих місць на розчищенні лісів;
- стабільного виробництва тепла для міста.
Для розміщення інсинератора було знайдено відповідну будівлю, в якій було виконано певні конструкційні вдосконалення, перш ніж встановлювати установку. Коли будівля була готова, було змонтовано інсинератор.
Деревину, кору й гілки, що підлягають утилізації, підвозять до установки, подрібнюють на тріски у дробарці й зберігають, перш ніж спалити. Тріски повинні мати вологість менше 60%.
Система подачі з повздовжнім транспортером подає тріски зі складу до завантажувального пристрою, який доставляє їх до печі з рухомими колосниками. Інсинератор працює на основі пошарового горіння з використанням решіткової конструкції рухомих колосників, що дозволяє досягти максимальної ефективності спалювання при мінімумі забруднюючих речовин.
Димові гази від спалювання деревини відводяться до камери допалювання, де відбувається теплообмін, і тепло від димових газів використовується для нагрівання води, що подається споживачам у місті Чорнобилі. Чорнобиль – тимчасовий дім для працівників зони, там же розташовані адміністративні будівлі зони відчуження.
Димові гази очищуються у високоефективному мультициклоні, потім шляхом вприскування активованого вугілля, і після цього проходять через рукавний фільтр.
Використання активованого вугілля підвищує ефективність рукавного фільтра при утриманні таких елементів, як ртуть, стронцій та цезій. Завдяки такій системі очищення концентрація пилу у викидах не перевищує 5 мг/см3, що значно нижче від допустимих рівнів забруднення за стандартами ЄС та України. Димові гази, очищені від шкідливих компонентів і пилу, випускаються через димар.
Автоматична система золовидалення за допомогою скребкового механізму видаляє золу і шлам та пакує їх у 210-літрові бочки. Конструкція цієї системи запобігає будь-якому виходу пилу чи розсипанню золи поза бочку або з самої системи за відсутності бочки.
Вся система інсинератора повністю автоматизована і керована комп’ютером. Відбувається постійний моніторинг рівнів радіоактивного забруднення деревних трісок, газових викидів та золи. Також здійснюється моніторинг радіоактивного гамма- та бета-забруднення обладнання, будівлі інсинератора та компонентів довкілля.
Від дня свого введення в експлуатацію в середині 2017 р. пілотна установка спалювання успішно працює і довела безпечність та екологічність своєї технології, що дозволяє ефективно поєднувати завдання очищення навколишнього середовища та економічної вигоди для суспільства. Результати роботи цього пілотного інсинератора демонструють урядові України та приватним інвесторам хороший комерційний потенціал для наслідування прикладу та виведення його в промислові масштаби.
Тренінг користувачів РОДОС в Україні
Середа, 31 березня 2021р
Навчання оцінки безпеки для фахівців Державного спеціалізованого підприємства «Об’єднання Радон»
Четвер, 26 березня 2021р
Навчання було організовано в режимі відеоконференції і складалося з теоретичного вивчення методології (17-18 березня) і детального застосування методології ОБ для кожного майданчика Радона (25-26 березня).
Третю частину – заключні підсумкові лекції та екзамени – заплановано на червень 2021 р. Перші дві частини навчання успішно виконані. Учасники навчання активно працювали під час навчальних занять.
ЄС підтримує довгострокове планування геологічного захоронення радіоактивних відходів в Україні
Середа, 24 березня 2021р
Протягом останніх 30 місяців, фінансовані в рамках Інструменту Європейського Союзу із співробітництва у сфері ядерної безпеки експерти з найпередовіших програм геологічного захоронення світу з Фінляндії, Франції, Швеції та Німеччини тісно співпрацювали з українськими органами влади над розробкою «Національного плану геологічного захоронення радіоактивних відходів в Україні та графіку його реалізації».
24 березня 2021 року результати проєкту були представлені зацікавленим сторонам під час онлайн семінару.
Термінові заходи з підвищення безпеки для колишнього Придніпровського хімічного заводу в м. Кам'янському
Вівторок, 23 березня 2021р
23 березня 2021 р. предcтавники JSO зустрілися з Володимиром Орловим, першим заступником голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації, для обговорення фінансованого ЄС проєкту, спрямованого на підтримку підвищення безпеки на майданчику колишнього Придніпровського хімічного заводу, розташованого в м. Кам’янському. Проєкт, у рамках якого здійснюються термінові заходи безпеки на майданчику і внесок у фінансування якого в розмірі 3,5 млн. євро надано Євросоюзом, завершується в листопаді 2021 р. Дніпропетровська облдержадміністрація надає повну підтримку проєктові.
Тренінг з використання програмного забезпечення для збирання та зберігання даних під час створення геологічного сховища радіоактивних відходів в Україні
Середа, 17 лютого 2021р
Тренінг проводився в приміщенні Державного спеціалізованого підприємства “Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами” в Чорнобилі.
Тренінг включав в себе наступне:
- MapInfo Pro Advanced 2019, Surfer 17 Standalone – встановлення та навчання; теоретичні та практичні заняття;
- Організація архіву даних інформації щодо геологічного захоронення (на основі Microsoft Office Professional 2019);
- Обговорення: базова карта зони відчуження – проблеми та шляхи їх вирішення;
- Групова робота з базами даних (PostreSQL / PostGIS, GeoServer). Моделювання систем автоматизації процесів обліку просторових об’єктів.
Лекторами були провідні фахівці консорціуму, який виконує проєкти ІСЯБ U4.01/14B і B1. У тренінгу брали участь спеціалісти Державного агентства України з управління зоною відчуження та Центрального підприємства з поводження з радіоактивними відходами.
Тренінг викликав великий інтерес у учасників, особливо практичні аспекти використання програмного забезпечення. Представлене та передане програмне забезпечення буде надалі використовуватися фахівцями Центрального підприємства в роботі, пов’язаній з проєктуванням геологічного захоронення радіоактивних відходів.
Нарада щодо розробки нової програмно-орієнтованої стратегічної дорожньої карти для сектору РАВ в Україні
П'ятниця, 12 лютого 2021 р
Стратегічна дорожня карта (СДК) сектору поводження з РАВ, зняття з експлуатації та реабілітації є інструментом Робочої групи РАВ (Task Force) для планування, який застосовується при визначенні та пріоритизації проєктів для виконання в рамках Інструменту співпраці з ядерної безпеки в Україні (ІСЯБ). Структура і зміст СДК, яка була вперше розроблена ще в 2009 році, потребують доопрацювання задля того, щоб краще відповідати сучасним завданням і викликам.
В нараді взяли участь представники Європейської Комісії, Представництва ЄС в Україні, ЄБРР, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства захисту довкілля і природних ресурсів України, Міністерства енергетики України, Державного агентства України з управління зоною відчуження, Державної інспекції ядерного регулювання України, ДП НАЕК «Енергоатом», ДСП «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами», ДСП «Чорнобильська АЕС», ДСП «Екоцентр» і ДСП «Об’єднання «Радон» . Нарада ухвалила рішення щодо розробки нової програмно-орієнтованої стратегічної дорожньої карти і створення робочої групи для розробки цього документу.
Семінар щодо громадських слухань при проектуванні геологічного захоронення РАВ відбувся в Києві
Середа, 27 січня 2021 р
Свій досвід проведення консультацій з громадськістю при проектуванні геологічного захоронення радіоактивних відходів представили провідні експерти зі Швеції, Франції, Німеччини. Нормативна база України була представлена українськими експертами консорціуму, що виконує проекти ІСЯБ U4.01/14B і B1.
У семінарі брали участь спеціалісти Державного агентства України з управління зоною відчуження, Чорнобильської АЕС, Центрального підприємства з поводження з радіоактивними відходами, ДСП «Об’єднання «Радон», Держатомрегулювання, ДП «Українська геологічна компанія» та казенного підприємства «Кіровгеологія».
Семінар викликав великий інтерес у учасників, після закінчення лекцій учасники обговорили різні питання, пов’язані з особливостями організації і проведення консультацій з громадськістю. За результатами семінару фахівцями консорціуму буде розроблений план консультацій з громадськістю в рамках проектування геологічного захоронення радіоактивних відходів в Україні.
Розповсюдження ефективної культури безпеки в Україні
Середа, 16 грудня 2020р
Починаючи з 2005 р., фінансований ЄС «Спільний офіс підтримки» (JSO) в Києві надає ключову підтримку Європейській Комісії та її українським партнерам в управлінні фінансованою ЄС програмою ядерної безпеки в Україні. 16 грудня 2020 р. відбулася стартова нарада нового чотирирічного періоду дії контракту JSO (2020-2024 рр.). Головними бенефіціарами фінансованої ЄС програми ядерної безпеки є Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Державне агентство України з управління зоною відчуження, Міністерство енергетики України та Державна інспекція ядерного регулювання України.
Початок промислово-дослідної експлуатації установки звільнення матеріалів від регулюючого контролю
Четвер, 17 вересня 2020 р
Метою проєкту було надати ЧАЕС установку для звільнення матеріалів від регулюючого контролю відповідаючи законодавству України та директиві 2013/59/EURATOM. Дана установка дозволяє обґрунтувати можливість повернути дезактивовані, звільнені від регулюючого контролю матеріали у промислове використання.
Безпосередній початок дослідно-промислової експлуатації установки було заплановано на 29 вересня. Тривалість дослідно-промислової експлуатації установки триватиме один рік.
U7.01/19 - Спільний Офіс Підтримки
П’ятниця, 17 липня 2020 р
17 червня 2020 р. ENCO виграв новий контракт на виконання проєкту U7.01/19 «Підтримка в управлінні Інструментом співробітництва у сфері ядерної безпеки (ІСЯБ)» в Україні. Контракт вступив у дію 1 вересня 2020 р.
Пожежі в Зоні Відчуження
Четвер, 16 Квітня 2020
Пожежу було зупинено 14 квітня. Протягом усього цього періоду за надзвичайною ситуацією в регіоні пильно стежила команда з надзвичайних ситуацій в Україні та інспекція з ядерного регулювання (ДІЯРУ) за участі організації з її технічної підтримки (ДНТЦ ЯРБ). Разом вони змогли здійснити детальні прогнозні розрахунки шляху руху потенційно забруднених хмар уздовж північних кордонів України, використовуючи систему підтримки рішень RODOS та пов’язані з нею станції моніторингу.
Ця система RODOS була розроблена в Європі та надана Європейською Комісією Україні в рамках програм допомоги у сфері ядерної безпеки. Європейський Союз є давнім партнером української влади у подоланні наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яка зруйнувала ядерний реактор №4 в 1986 році. У рамках цієї допомоги Європейська Комісія надала обладнання для моніторингу, необхідне програмне забезпечення та навчання, яке Україна регулярно використовує для оцінки радіологічної ситуації в зоні відчуження навколо Чорнобильської АЕС та всієї країни. Ця система з’єднана з європейською системою радіологічного моніторингу, яка поширює інформацію в реальному часі між країнами-учасницями.
Люди можуть стежити за ситуацією в режимі он-лайн, використовуючи надані Євросоюзом можливості на вебсайті: https://sstc.ua/news
Система RODOS, яка була розроблена в минулому за рахунок фінансування ЄК науково-дослідних робіт , згодом була успішно впроваджена в кількох країнах, які не є членами ЄС, через програми допомоги Європейської Комісії у сфері ядерної безпеки (наприклад, у Вірменії). Ця система зараз впроваджується в країнах Західних Балкан, країнах Перської затоки та в Азії через Інструмент співробітництва у сфері ядерної безпеки (ІСЯБ), яким керує ГД DEVCO.
U4.01/12E: ЄС допомагає Україні вдосконалити навчання з поводження з радіоактивними відходами
Четвер, 12 грудня 2019 р
У рамках проєкту ЄС «Вдосконалення національної системи підготовки персоналу у сфері поводження з радіоактивними відходами, зняття з експлуатації та реабілітації» було розроблено навчальні матеріали щодо поводження з радіоактивними відходами для українських навчально-тренувальних центрів у Києві та Славутичі. Очікується, що ці матеріали дозволять удосконалити навички персоналу, що працює з небезпечними матеріалами, і в такий спосіб посилити захист населення та довкілля від радіологічної небезпеки. Це було заявлено на семінарі з поширення результатів проєкту, що відбувся 12 грудня 2019 р. у м. Славутичі.
Тепер Учбово-тренувальний центр Чорнобильської атомної станції та Український радіологічний навчальний центр володіють навчальними модулями найвищих міжнародних стандартів і мають добре підготованих інструкторів для виконання існуючих та майбутніх навчальних програм і практичних занять. Таке навчання значно покращить здатність цих фахівців здійснювати планування, управління та успішну реалізацію майбутніх проєктів у ядерній галузі.
U4.01/12C: ЄС обладнує системою радіаційного моніторингу сховища радіоактивних відходів у 5 найбільших містах України
Вівторок, 10 грудня 2019 р
У рамках проєкту ЄС «Інтегрована автоматизована система екологічного радіаційного моніторингу на спецкомбінатах Державної корпорації «Українське державне об’єднання «Радон» автоматизовану систему екологічного радіаційного моніторингу було встановлено на 45 сховищах радіоактивних відходів у Києві, Харкові, Дніпрі, Львові та Одесі. Всі вони наразі перебувають під управлінням «Радону». Ця система дозволить здійснювати моніторинг і документування параметрів радіаційної обстановки, допоможе у виявленні радіаційної небезпеки та швидкому реагуванні на неї. Це було заявлено на прес-конференції, що відбулася 10 грудня 2019 р. у м. Львів.
Cпецкомбінати Радону розташовані поблизу великих обласних населених пунктів, а сховища Київського спецкомбінату розташовані в межах міста Києва, що надає питанню безпеки населення дуже високої пріоритетності. Крім того, ці підприємства були спроєктовані та введені в експлуатацію за радянських часів, у 1960-1962 рр., обладнання для радіаційного моніторингу було застаріле. Україна має намір вилучити відходи й перемістити їх у місця, де безпеку можна забезпечити більш надійно. Але доти, поки такий складний і вартісний проєкт зможе бути здійснений, майданчики необхідно модернізувати, щоб забезпечити належний захист людей і довкілля від іонізуючого випромінювання.
Початок проєкту щодо геологічного захоронення середньоактивних відходів
Четвер, 26 вересня 2019 р
Європейський Союз виділив ще 150 тис. € на підтримку України в розробці національного плану геологічного захоронення її радіоактивних відходів. Цей проєкт, фінансований через Інструмент Європейського Союзу зі співробітництва у сфері ядерної безпеки (ІСЯБ), є продовженням поточного проєкту ІСЯБ, розпочатого в 2018 р. Поштовхом до нього стала важливість довгострокового поводження з величезними об’ємами середньоактивних відходів, що утворились унаслідок Чорнобильської катастрофи. Цей проєкт-послідовник дозволить розробити комплексний національний план створення геологічного сховища для захоронення українських високо- та середньоактивних відходів. Стартова нарада проєкту-послідовника відбулася в Києві 26 вересня 2019 р..
Під час стартової наради було представлено план виконання проєкту, який було погоджено з Бенефіціаром проєкту, Державним агентством України з управління зоною відчуження (ДАЗВ України) та Кінцевим користувачем, Державним спеціалізованим підприємством «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» (ДСП ЦППРВ), та іншими основними зацікавленими сторонами.
У співробітництві з ДСП ЦППРВ цей проєкт виконуватиме консорціум компаній на чолі з BGE TECHNOLOGY GmbH (Німеччина) у партнерстві з ANDRA (Франція) та SKB International AB (Швеція). Консорціуму надаватиме підтримку Науково-інженерний центр радіогідроекологічних полігонних досліджень Національної академії наук України.
Чорнобиль стає екологічно безпечнішим: постійне укриття готове завдяки ЄС та міжнародній підтримці
Середа, 10 липня 2019
З цієї нагоди Невен Міміка, Комісар з питань міжнародного співробітництва та розвитку, зазначив: «У наших думках Чорнобиль назавжди залишиться як трагічна й руйнівна ядерна аварія з безпрецедентними наслідками. Сьогоднішнє передання постійного укриття українським органам влади перегортає сторінку в історії, створюючи умови для безпечного поводження з залишковими радіоактивними матеріалами та відходами, для кращого захисту довкілля. ЄС продемонстрував свою солідарність з народом України та всіма постраждалими поза її межами. Сьогоднішнє досягнення стало можливим завдяки міжнародній солідарності».
Ця віха є результатом понад десятирічної роботи з моменту затвердження попереднього проекту в 2004 році. З часу підписання Україною Меморандуму про порозуміння з країнами Великої сімки та ЄС у грудні 1995 року міжнародне співтовариство та ЄС відіграють провідну роль у подоланні складних проблем, пов’язаних з Чорнобильською аварією. Наступним кроком ЄС очікує від України гарантованого вжиття всіх необхідних організаційних та фінансових заходів для забезпечення діяльності та обслуговування об’єкту.
Донині велика кількість країн надавала свої внески до Чорнобильського фонду «Укриття», що зробило можливим спорудження постійного укриття. Крім того, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) спрямував 478 млн. € власних ресурсів на підтримку різних проектів на майданчику Чорнобильської АЕС.
Упродовж років ЄС підтримує різні проєкти, пов’язані з Чорнобилем, у рамках своєї двосторонньої програми з Україною. Триває робота в інших проєктах, спрямованих на безпечне зберігання під надійним захистом відпрацьованого ядерного палива, підвищення рівня безпеки інших атомних електростанцій у країні, та в соціально-економічних проєктах, таких як постачання медичного обладнання, а також надання обладнання для спалювання радіоактивно забрудненої деревини.
Додаткова інформація щодо підтримки ЄС проєктів, пов’язаних з Чорнобилем:
https://ec.europa.eu/europeaid/sectors/energy/nuclear-safety/chernobyl-feature-story_en
10-та річниця Асоціації «Український ядерний форум»
Четвер, 4 липня 2019
Мета конференції – представити й обговорити нещодавні події та тенденції у сфері ядерної енергетики в Україні та світі. Серед тем конференції були такі:
- Енергетичні стратегії в Україні та світі;
- Стратегії низьковуглецевого розвитку;
- Сьогоднішні й майбутні виклики для ядерної енергетики;
- Інновації для діючих потужностей та перспективні реакторні технології;
- Варіанти й світові тенденції ядерно-паливного циклу.
У конференції взяли участь близько 170 чоловік, зокрема, керівники підприємств ядерної енергетики України, представники Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Міністерства екології та природних ресурсів України, МАГАТЕ, FORATOM, ВАО АЕС, Всесвітньої ядерної асоціації (WNA), JSO, зарубіжних компаній-партнерів НАЕК «Енергоатом», включаючи Westinghouse Electric, Holtec International, UJV Rez as, Urenco, Fortum, представники посольств іноземних держав в Україні, галузеві експерти, науковці, представники ЗМІ.
Семінар з поширенню результатів проєкту «Надання підтримки при поводженні з радіоактивними відходами на промисловому комплексі «Вектор»»
Четвер, 29 Листопада 2018
Семінар з поширенню результатів проєкту U4.01/11 AB «Надання підтримки при поводженні з радіоактивними відходами на промисловому комплексі «Вектор»» в Україні відбувся в вівторок 29 листопада 2018 р.
Виконавцями проєкту виступили Empresarios Agrupados International (Іспанія) у консорціумі з українською компанією Київський науково-дослідний та проєктно-конструкторський інститут «Енергопроєкт». Період виконання проєкту становив 36 місяців (з 02.12.2015 р. по 01.12.2018 р.)
Нарада щодо поширення результатів проєкту "Створення системи моніторингу технічного стану будівель і споруди АЕС на основі сучасних методів і технологій"
Вівторок, 27 Листопада 2018
Нарада щодо поширення результатів проєкту U1.05/12 “Створення системи моніторингу технічного стану будівель і споруди АЕС на основі сучасних методів і технологій ” відбулася в вівторок 27 листопада 2018 р. Виконавцями проєкту виступила компанія Empresarios Agrupados International (Іспанія) в консорціумі з EGIS Industries SAS (Франція) та SITIS SAS (Франція). Експертну підтримку надавала українська компанія Київський науково-дослідний та проєктно-конструкторський інститут «Енергопроект». Період виконання проєкту 36 місяців – з 17.11.2015 р. по 30.11.2018 р.
Початок проєкту Європейської Комісії «Визначення форм відходів, що забезпечують безпечну переробку, зберігання і захоронення радіоактивних відходів, які зберігаються на українських ядерно-енергетичних підприємствах»
Середа 21 листопада 2018 р
Контракт на проєкт був присуджений консорціуму на чолі з PLEJADES GmbH – Independent Experts (Німеччина): NUKEM Technologies Engineering Services GmbH (Німеччина), Brenk Systemplanung GmbH (Німеччина) та призначений субпідрядник ТОВ «Бюро аналітичних досліджень безпеки АЕС» (Україна).
Завданням проєкту є надати рекомендації і згодом розробити технології для переробки вибраних проблемних радіоактивних відходів у форми, прийнятні для довгострокового зберігання та/або захоронення. Частиною цієї роботи є:
- фізико-хімічний та радіологічний аналіз вибраних потоків відходів;
- вироблення єдиних критеріїв прийнятності відходів для довгострокового зберігання;
- техніко-економічний аналіз технологій переробки;
- розробка технічних специфікацій на необхідне обладнання/системи;
- відповідна документація з безпеки.
Організаціями-Бенефіціарами є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України та Державне агентство України з управління зоною відчуження. Кінцевими користувачами проєкту є діючі АЕС України – ЗАЕС, РАЕС, ЮУАЕС і ХАЕС, а також ЧАЕС та Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами.
Стартова нарада проєкту Європейської Комісії «Комплексна оцінка безпеки майданчиків з поводження з РАВ, які експлуатує ДК УкрДО Радон, і проєктування заходів з реабілітації проблемних сховищ»
Вівторок, 20 листопада 2018 р.
Загальні цілі проєкту:
- Виконання комплексної оцінки безпеки для п’яти Державних міжрегіональних спеціалізованих комбінатів Державної корпорації «Українське державне об’єднання Радон»;
- Передання ДК УкрДО Радон стійких навичок у виконанні оцінки безпеки;
- Проєктування заходів з реабілітації проблемних сховищ (за винятком сховищ колодязного типу), розташованих на п’яти майданчиках Кінцевого користувача.
Під час стартової наради, що відбулася 20 листопада 2018 р., Контрактор представив план виконання проєкту, в обговоренні якого взяли участь Бенефіціар проєкту (Державне агентство України з управління зоною відчуження), Кінцевий користувач (Державна корпорація Радон) та інші зацікавлені сторони. Виконавцем проєкту є німецько-український консорціум на чолі з Brenk Systemplanung GmbH, до складу якого входять Plejades GmbH, Корпорація Укратомприлад і DMT GmbH & Co.
Стартова нарада проєкту Європейської Комісії «Розробка плану геологічного захоронення РАВ в Україні та графіку його реалізації»
Середа, 10 жовтня 2018 р
Контракт на виконання цього проєкту було присуджено консорціуму організацій з поводження з радіоактивними відходами, який очолює BGE TECHNOLOGY GmbH (Німеччина) і до якого входять ANDRA (Франція) і SKB International AB (Швеція). Консорціуму допомагає група українських фахівців з Радіоекологічного центру Національної академії наук України, а також експерти Posiva Solutions Oy (Фінляндія).
Під час стартової наради, яка відбулася 10 жовтня 2018 р., Контрактор представив план виконання проєкту, який було обговорено з Бенефіціаром проєкту Державним агентством України з управління зоною відчуження (ДАЗВ України), Кінцевим користувачем Державним спеціалізованим підприємством «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» та іншими зацікавленими сторонами.
Група Контрактора забезпечить інтенсивне залучення експертів, що представляють найпередовіші програми глибокого геологічного захоронення в Фінляндії, Франції та Швеції. Організації Бенефіціара та Кінцевого користувача братимуть активну участь у виконанні проєкту та ефективно взаємодіятимуть з Контрактором для досягнення цілей проєкту.
Україна представляє стенд «Чорнобиль - територія змін» на міжнародній виставці у Відні в ООН
Понеділок, 17 вересня 2018
На експозиції представлені досягнення України в подоланні наслідків Чорнобильської аварії, знятті ЧАЕС з експлуатації та перетворенні об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, а також презентовано потенціал зони відчуження.
Окрему увагу приділено масштабній програмі відродження зони відчуження, розпочатої за ініціативи Президента України Петра Порошенко.
Очікується що захід відвідають понад 5 000 гостей, серед яких міжнародні експерти, співробітники Секретаріату МАГАТЕ та учасники Генеральної конференції.
«Для нашої команди вперше представляти Україну на авторитетному заході з власним стендом чорнобильської тематики – це дуже відповідальна справа і честь. Позаду більше півроку підготовчих робіт із залученням фахівців та міжнародної підтримки для повної реалізації нашої творчої ідеї за 1300 кілометрів від України. Сподіваюсь нам вдасться гідно представити досягнення в подоланні наслідків аварії на ЧАЕС та зацікавити експертів і потенційних партнерів задля впровадження нових суспільно важливих проектів на території зони відчуження», – акцентував Голова ДАЗВ Віталій Петрук.
Відкрила виставку в.о. Гендиректора МАГАТЕ, Мері Еліс Хейворд, яка наголосила на тому, що трагедії Чорнобиля і Фукусіми – це те, що об’єднало всю світову спільноту задля лікавідації наслідків аварій на атомних станціях. МАГАТЕ направляє свою діяльність на те, щоб забезпечити безпеку всього світу і недопустити подібних аварій у майбутньому.
Протягом 5-ти наступних днів на стенді «Чорнобиль – територія змін» відвідувачі зможуть побачити 3D макет всесвітньо відомої захисної Арки (НБК) над зруйнованим реактором у супроводі комп’ютерної графіки. Не менш цікавим для відвідувачів стане можливість потрапити під Арку за допомогою інтерактивної панелі у форматі 360 градусів і навіть завантажити додаток та зробити моментальне фото на фоні НБК.
Також, всі охочі зможуть здійснити віртуальну подорож найпопулярнішими місцями зони відчуження за допомогою спеціальних окулярів та побачити масштаби зони та її головні об’єкти на великому макеті карти.
Европейська Комісія надала фінансову допомогу ДАЗВ у підготовці виставки.
ЄС впровадив систему аварійного реагування «РОДОС» у Чорнобильській зоні відчуження
Четвер, 12 липня 2018
12 липня 2018 р. у конференц-залі готелю Редісон відбулися семінар з розповсюдження результатів і прес-конференція проєкту «Розширення системи підтримки прийняття рішень RODOS в Україні для Чорнобильської зони відчуження». Ці події знаменують успішне завершення проєкту. В них взяли участь високопосадовці з Представництва ЄС в Україні, Державного агентства України з управління зоною відчуження, Укргідрометцентру, Спільного офісу підтримки ЄК, а також численні експерти й представники зацікавлених організацій.
Фінансована ЄС програма для Придніпровського хімічного заводу: стартова нарада проєкту U4.02/16B1
Середа, 11 липня 2018 р.
У стартовій нараді взяли участь усі три українські бенефіціари та кінцеві користувачі: Міністерство енергетики та вугільної промисловості, Міністерство охорони здоров’я та Державна інспекція ядерного регулювання.
Європейську Комісію представляв JSO.
Головною метою проєкту є вдосконалення нормативної та законодавчої бази, пов’язаної з об’єктами уранової спадщини, і зокрема з реабілітацією та зняттям з експлуатації Придніпровського хімічного заводу.
Підрядник представив свої головні підходи до виконання проєкту, результати початкового періоду, проаналізував, як ці результати можуть вплинути на проєкт.
Початковий аналіз показав, що головними елементами проєкту є:
- розробка проєкту закону України про управління об’єктами уранової спадщини та підтримка його прийняття;
- внесення змін до Норм радіаційної безпеки України та підтримка в їх прийнятті.
Запланована тривалість проєкту – 2 роки.
Депутати Європарламенту відвідали Іванків і Чорнобильську зону відчуження та взяли участь у колоквіумі «Оздоровчі та екологічні програми навколо Чорнобильської зони відчуження»
Вівторок, 10 липня 2018
У візиті взяли участь представники таких організацій:
- Європейського Парламенту
- Європейської Комісії
- Представництва ЄС в Україні
- Українського науково-технологічного центру
- Спільного офісу підтримки для сприяння управлінню ІСЯБ в Україні
- Міністерства екології та природних ресурсів України
- Міністерства охорони здоров’я України
- Державного агентства України з управління зоною відчуження
- Проектної групи соціальної програми
Головні результати, досягнуті в рамках проекту, включають в себе таке:
- Іванківській районній лікарні надано сучасне медичне обладнання для вимірювання радіоактивних та хімічних елементів у тілі людини та харчових продуктах.
- Здійснено сучасне радіологічне картографування території навколо Іванкова; створено інформаційний центр для кращого інформування населення про потенційні наслідки радіологічних небезпек та способи їх уникнення.
- В Іванківському районі збудовано найпередовішу теплицю площею 7500 м2 для вирощування здорових овочів, що не містять радіоактивного чи хімічного забруднення, для місцевого населення.
- В Чорнобилі введено в дію установку вартістю 1,26 млн. € для спалювання лісових відходів з метою запобігання лісовим пожежам та викликаному ними розповсюдженню радіонуклідів з повітряними потоками. Завдяки унікальній системі фільтрів зола, що утворюється під час спалювання радіоактивно забрудненої деревини, уловлюється і згодом може бути безпечно захоронена.
Також члени делегації Європарламенту взяли участь у колоквіумі, який відбувся 10 липня 2018 р. в Києві і метою якого було обговорення результатів «Оздоровчих та екологічних програм навколо Чорнобильської зони відчуження». Головні доповідачі:
- Д-р Володимир Курпіта, генеральний директор Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України
- Віталій Петрук, голова ДАЗВ
- Мішель Рівазі, депутат ЄП
- Проф. В.Кашпаров, доктор біологічних наук, директор Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології Національного університету біоресурсів і природокористування України
- Д-р О.Кадун, головний лікар Іванківської центральної районної лікарні
- Проф. Ю.Бандажевський, голова ради координаційно-аналітичного центру «Екологія та здоров’я», Іванків
- Д-р М.Мельничук, директор Центру здоров’я матері і дитини, Іванківська центральна районна лікарня
- Д-р Б.Бельґасем, дослідження політики охорони здоров’я, університетська клініка Клермон-Феррана, університет Клермон Овернь
- Д-р Н.Дубова, доцент, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика
- Проф. Л.Жербо, доктор мед. наук, дослідження політики охорони здоров’я, університетська клініка Клермон-Феррана, університет Клермон Овернь
Учасники дійшли висновку, що цілі програми загалом були досягнуті в межах відведеного часу та виділеного бюджету.
Заключна прес-конференція і демонстрація обладнання, наданого в рамках фінансованого ЄС проєкту U4.01/12BD Частина II «Обладнання для аварійного реагування на спецкомбінатах Державної корпорації «Радон» і для реабілітації майданчиків сховищ радіоактивних відходів»
Середа, 6 червня 2018 р.
Під час прес-конференції з промовами виступили:
1. Директор «Державного спеціалізованого підприємства «Київський державний міжобласний спеціалізований комбінат» Михайло Ходорівський
2. Голова ДАЗВ Віталій Петрук
3. Керівник проєкту від ЄК Ханс ван Вліт
4. Директор UAB LOKMIS Яніс Бумбуліс
5. Генеральний директор СП Радон Андрій Бургомістренко
Після прес-конференції відбулася демонстрація переданого УкрДО Радон обладнання, призначеного для безпечного поводження й довгострокової реабілітації понад 50 сховищ радіоактивних відходів за межами зони відчуження, які є спадком Чорнобильської аварії. Серед представленого було обладнання для виявлення й вимірювання рівнів радіації, засоби індивідуального захисту, транспортування та зберігання радіоактивно забруднених матеріалів.
ЄК оприлюднила інформаційне повідомлення про контракт
ЄК оприлюднила попереднє інформаційне повідомлення
Запрошення до висловлення зацікавленості
Project No. 9700
Невідкладні заходи для виконання на Придніпровському хімічному заводі в м. Кам’янському (колишній Дніпродзержинськ), Україна
Січень 2017 р.
IFT No.: 2017-01
УНТЦ запрошує всіх потенційних учасників тендерів та підрядників висловлювати зацікавленість в участі у проєкті Європейської Комісії для колишнього Придніпровського хімічного заводу (ПХЗ), що розташований у місті Кам’янському (колишній Дніпродзержинськ), Україна. Проєкт присвячений виконанню підготовчих робіт для подальшої реабілітації майданчика ПХЗ.
УНТЦ виконує зазначений проєкт (проєкт № 9700) за дорученням Європейської Комісії спільно з Міністерством енергетики і вугільної промисловості України (Міненерговугілля) та Державним підприємством «Бар’єр», що керує майданчиком.
Головною метою цього проєкту є здійснення низки невідкладних заходів, спрямованих на термінове підвищення безпеки та вдосконалення фізичного захисту майданчика ПХЗ. Здійснення цих заходів також є необхідною передумовою довгострокової реабілітації майданчика.
Інструмент ЄС зі співробітництва у сфері ядерної безпеки: історія успіху
В перші роки дії програми ІСЯБ співробітництво полягало, головним чином, у т.з. м’якій і твердій допомозі (тридцять п’ять проєктів у рамках РПД 2007-2012) експлуатуючій організації АЕС України; у подальші ж роки співробітництво все більше зосереджувалось на м’якій допомозі, як це передбачено стратегією ІСЯБ та її проміжною переглянутою редакцією. На період 2007-2020 р.р. було затверджено дванадцять проєктів для підтримки регулюючого органу та сорок чотири проєкти, пов’язані з розробкою відповідальної політики поводження з радіоактивними відходами в Україні (і для Чорнобиля зокрема), а також екологічної реабілітації забруднених об’єктів. Крім того, було затверджено чотири проєкти (6 млн. €), за якими було укладено контракти з енергокомпаніями ЄС на надання допомоги на майданчиках, що дало змогу завершити проєкти з підвищення безпеки, які було розпочато в рамках програми ТАСІС. Спільний офіс підтримки (JSO) в Києві продовжував спрямовувати й контролювати всі ці проєкти протягом 2007-2020 р.р.
Починаючи з 1992 року через програму «Технічна допомога країнам Співдружності Незалежних Держав (ТАСІС)», а з 2007 року через Інструмент співробітництва у сфері ядерної безпеки (ІСЯБ), Європейський Союз надає Україні підтримку в нарощуванні та розвитку потужностей з забезпечення ядерної безпеки з одночасним впровадженням найвищих стандартів безпеки.
Протягом цього часу ЄС успішно реалізував низку великих проєктів, спрямованих на ліквідацію наслідків Чорнобильської аварії та зменшення радіоактивного навантаження на довкілля відповідно до міжнародних та українських норм і стандартів безпеки. Серед цих проєктів можна назвати промисловий комплекс з поводження з твердими радіоактивними відходами, завод з переробки рідких радіоактивних відходів, сховище для проміжного сухого зберігання відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2) , центральна й мобільна лабораторії, центр підготовки та підприємство з виробництва бочок і контейнерів у м. Славутичі, соціальні проєкти для територій навколо зони відчуження.
Суттєву підтримку також було надано об’єктам ДСП «Об’єднання Радон» для нарощування їхніх можливостей аварійного реагування, радіаційного моніторингу довкілля та реабілітації історичних сховищ радіоактивних матеріалів та відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання. Допомога ЄС поширюється також на українські АЕС разом з їхньою провідною організацією ДП НАЕК «Енергоатом». ЄС доклав значних зусиль для підтримки створення Національного центру підготовки ремонтного та керівного персоналу НАЕК «Енергоатом» на базі Запорізької АЕС, установок для поводження з твердими радіоактивними відходами на Запорізькій та Рівненській АЕС.
Допомога ЄС поширюється також на українські АЕС разом з їхньою провідною організацією ДП НАЕК «Енергоатом». ЄС доклав значних зусиль для підтримки створення Національного центру підготовки ремонтного та керівного персоналу НАЕК «Енергоатом» на базі Запорізької АЕС, установок для поводження з твердими радіоактивними відходами на Запорізькій та Рівненській АЕС.
Чорнобильський інсинератор
© European Union, 2020
Чорнобильська атомна електростанція розташована поблизу міста Прип’яті на півночі України. «Чорнобиль», про який до 26 квітня 1986 р. мало хто чув поза межами України, став для світу втіленням найгірших людських побоювань щодо комерційної атомної енергетики.
Сама аварія, її наслідки й подальші зусилля міжнародної спільноти з підвищення ядерної безпеки станції, дезактивації джерел радіаційної небезпеки, що утворилися внаслідок аварії, і підготовка до виведення з експлуатації нині зупинених решти реакторів добре задокументовані. Версії того, що трапилось і чому, нещодавно були відображені в телевізійному фільмі, який отримав міжнародне визнання.
Та менш відомим є вплив на навколишнє середовище і дику природу в межах 30-км зони відчуження, яка була створена 34 роки тому, одразу після аварії. Забруднення території зони відчуження нерівномірне, з плямами з надзвичайно високим рівнем забруднення, які утворилися внаслідок розвіювання вітром радіоактивного пилу під час аварії. Подальше забруднення розповсюджувалося з численних місць, де поспіхом були захоронені різноманітні матеріали, що утворилися під час аварії, а також обладнання, використане в боротьбі з її наслідками.
Попри високі рівні радіоактивного забруднення, а також завдяки обмеженням на повторне заселення території, впродовж років дика природа процвітала в цьому місці, яке стало природним заповідником, хоч і створеним у неприродний спосіб. На додаток до численних видів флори й фауни, зона відчуження тепер стала домом для диких кабанів, бобрів, лосів, рідкісних коней Пржевальського, вовків, європейських рисей, європейських зубрів і ведмедів. Заборона на людське втручання і відсутність домашньої худоби на пасовищах призвели до змін у рослинному світі. Занесене вітром насіння проросло, безперешкодно заполонивши луки деревами. Понад 40% території лук і пасовищ стали тепер лісами, в яких вільно ростуть сосна звичайна, дуб і береза.
Ці нові ліси разом зі старими створюють невидиму небезпеку: молода порость, зламані гілки, повалені дерева, листя та подібний хмиз у суху пору року стають «пороховою бочкою», готовою спалахнути й рознести вогонь по лісах. Окрім цих потенційних пожеж, надзвичайно високою є небезпека знищення лісів і розповсюдження радіаційної небезпеки через радіонукліди, які переносяться повітрям. Зона щороку потерпає від таких пожеж, але донедавна вони зосереджувалися здебільшого на широких територіях, зарослих травою та кущами, мало шкодячи більш дорослим деревам. На щастя, хоч при таких пожежах дійсно вивільнюється велика кількість радіонуклідів, вони локалізувалось у зоні відчуження, а на решті території зони рівні радіації залишались нижчими граничних рівнів. Проте останніми роками небезпека виходу таких пожеж з-під контролю і ширшого розповсюдження високих рівнів радіоактивного забруднення зросла внаслідок значних кліматичних змін. Так, у квітні 2020 р., після надзвичайно м’якої та сухої зими, лісові пожежі лютували багато днів, підбираючись зовсім близько до зупиненої атомної електростанції, а також до сховищ радіоактивних відходів. Пожежа знищила немало дерев у «рудому лісі», який за останні 34 роки виріс на місці, де були захоронені радіоактивні матеріали. Радіаційний моніторинг під час і після пожежі виявив, що радіація в зоні залишилася на рівні, нижчому встановлених обмежень, і не поширилась за межі зони в небезпечних кількостях; проте ризик такого розвитку подій залишається високим. Яскравим прикладом цієї небезпеки є великі лісові пожежі, що тривали в зоні відчуження протягом весни 2020 р.
Для привернення уваги до цієї важливої проблеми та щоб продемонструвати один з ефективних способів зниження цього ризику, Європейський Союз разом з Державним агентством України з управління зоною відчуження розробили, спроєктували, збудували та ввели в експлуатацію пілотну установку для спалювання – інсинератор у місті Чорнобилі.
Цей інсинератор призначений для контрольованого спалювання деревини, зібраної під час розчищення підліску, і завдяки цьому для:
- зменшення ризику лісових пожеж, оскільки суха деревина збирається й вивозиться;
- зменшення рівня забруднення, оскільки горіння відбувається в контрольованому режимі і димові гази піддаються ретельному фільтруванню, що перешкоджає потраплянню радіонуклідів в атмосферу;
- створення сезонних робочих місць на розчищенні лісів;
- стабільного виробництва тепла для міста.
Для розміщення інсинератора було знайдено відповідну будівлю, в якій було виконано певні конструкційні вдосконалення, перш ніж встановлювати установку. Коли будівля була готова, було змонтовано інсинератор.
Деревину, кору й гілки, що підлягають утилізації, підвозять до установки, подрібнюють на тріски у дробарці й зберігають, перш ніж спалити. Тріски повинні мати вологість менше 60%.
Система подачі з повздовжнім транспортером подає тріски зі складу до завантажувального пристрою, який доставляє їх до печі з рухомими колосниками. Інсинератор працює на основі пошарового горіння з використанням решіткової конструкції рухомих колосників, що дозволяє досягти максимальної ефективності спалювання при мінімумі забруднюючих речовин.
Димові гази від спалювання деревини відводяться до камери допалювання, де відбувається теплообмін, і тепло від димових газів використовується для нагрівання води, що подається споживачам у місті Чорнобилі. Чорнобиль – тимчасовий дім для працівників зони, там же розташовані адміністративні будівлі зони відчуження.
Димові гази очищуються у високоефективному мультициклоні, потім шляхом вприскування активованого вугілля, і після цього проходять через рукавний фільтр.
Використання активованого вугілля підвищує ефективність рукавного фільтра при утриманні таких елементів, як ртуть, стронцій та цезій. Завдяки такій системі очищення концентрація пилу у викидах не перевищує 5 мг/см3, що значно нижче від допустимих рівнів забруднення за стандартами ЄС та України. Димові гази, очищені від шкідливих компонентів і пилу, випускаються через димар.
Автоматична система золовидалення за допомогою скребкового механізму видаляє золу і шлам та пакує їх у 210-літрові бочки. Конструкція цієї системи запобігає будь-якому виходу пилу чи розсипанню золи поза бочку або з самої системи за відсутності бочки.
Вся система інсинератора повністю автоматизована і керована комп’ютером. Відбувається постійний моніторинг рівнів радіоактивного забруднення деревних трісок, газових викидів та золи. Також здійснюється моніторинг радіоактивного гамма- та бета-забруднення обладнання, будівлі інсинератора та компонентів довкілля.
Від дня свого введення в експлуатацію в середині 2017 р. пілотна установка спалювання успішно працює і довела безпечність та екологічність своєї технології, що дозволяє ефективно поєднувати завдання очищення навколишнього середовища та економічної вигоди для суспільства. Результати роботи цього пілотного інсинератора демонструють урядові України та приватним інвесторам хороший комерційний потенціал для наслідування прикладу та виведення його в промислові масштаби.
Підтримка в підвищенні безпеки ядерних установок
У 2010 році було проведене дослідження з метою оцінки безпеки українських АЕС у контексті підтримки виконання дорожньої карти ядерної безпеки для Меморандуму про порозуміння щодо співпраці в енергетичній галузі між ЄС та Україною. Дослідження було фінансоване програмою ІСЯБ (ЩПД 2007), координацію здійснювали МАГАТЕ та ЄК. Було зроблено висновок про те, що безпека АЕС зросла за період від часу проведення подібної оцінки в 1990-х роках. Тим не менше, було визнано, що необхідні і подальші вдосконалення.
Створення Національного центру підготовки ремонтного і керівного персоналу відбувалося за підтримки ІСЯБ на продовження ще одного проєкту ТАСІС. Це стало неоціненним внеском у створення унікального закладу з підготовки ремонтного персоналу, обладнаного численними повномасштабними тренажерами систем і обладнання енергоблоку з реактором ВВЕР. Цей проєкт також зробив можливим створення Академії керівників атомної енергетики в НАЕК «Енергоатом».
Спільний офіс підтримки (JSO) в Києві, від самого свого створення наприкінці 2004 р., відіграє важливу роль, зокрема сприяючи ефективним контактам між українськими органами влади, експлуатуючою організацією, регулюючим органом, контракторами, Представництвом ЄС в Україні та Європейською Комісією в Брюсселі. Разом з тим він надає підтримку в загальному управлінні програмою ІСЯБ в Україні, а також в нагляді за успішним виконанням проєктів ІСЯБ в Україні.
В тіні Чорнобиля. Турбота про здоров'я дітей
Колишній Придніпровський хімічний завод
По завершенні в 2016 р. фінансованого ЄС проєкту з розроблення довгострокової стратегії реабілітації майданчика ПХЗ в м. Кам’янському, вартість якого склала 1,1 млн євро і який виконувався в партнерстві з Міністерством енергетики України, ЄС розпочав діяльність із приведення майданчика в безпечний стан.
З огляду на значне розповсюдження радіоактивно забруднених матеріалів по всьому майданчику ПХЗ, де розташовані кілька державних і приватних підприємств і працюють близько 600 осіб, партнери розпочали проєкт з підвищення безпеки на майданчику як для людей, так і для довкілля. Результати проєкту також сформують безпечні умови для виконання майбутніх заходів з реабілітації. В результаті цієї роботи, яка має завершитись у листопаді 2021 р., на майданчику було створено п’ять радіаційних контрольованих зон, ущільнено дві будівлі з високими рівнями радіаційного забруднення, завершено розробку проєкту для збирання та тимчасового зберігання в межах однієї з контрольованих зон радіоактивних матеріалів з усього майданчика. Цей проєкт загальною вартістю 3,5 млн євро також підтримував зміцнення законодавчої та нормативно-правової бази для безпечного управління майданчиками уранового спадку.
У вересні цього року Європейська Комісія підписала Угоду про внесок, виділивши ще 5,7 млн євро на підтримку кількох першочергових заходів, необхідних для впровадження початкових реабілітаційних дій на майданчику ПХЗ. Проєкт передбачає розробку плану поводження з радіоактивними матеріалами, що ґрунтуватиметься на стратегії реабілітації, розробленій у 2016 р., і визначатиме заходи, які повинні бути виконані в першу чергу. Також проєкт передбачає організацію безпечного проміжного зберігання та остаточного захоронення радіоактивних матеріалів з майданчика, подальше зміцнення законодавчої та нормативно-правової бази для об’єктів уранового спадку в Україні.”
Цей відеофільм було створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Повну відповідальність за його зміст, який не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу, несе УНТЦ.
Чорнобильський інсинератор
© European Union, 2020
Чорнобильська атомна електростанція розташована поблизу міста Прип’яті на півночі України. «Чорнобиль», про який до 26 квітня 1986 р. мало хто чув поза межами України, став для світу втіленням найгірших людських побоювань щодо комерційної атомної енергетики.
Сама аварія, її наслідки й подальші зусилля міжнародної спільноти з підвищення ядерної безпеки станції, дезактивації джерел радіаційної небезпеки, що утворилися внаслідок аварії, і підготовка до виведення з експлуатації нині зупинених решти реакторів добре задокументовані. Версії того, що трапилось і чому, нещодавно були відображені в телевізійному фільмі, який отримав міжнародне визнання.
Та менш відомим є вплив на навколишнє середовище і дику природу в межах 30-км зони відчуження, яка була створена 34 роки тому, одразу після аварії. Забруднення території зони відчуження нерівномірне, з плямами з надзвичайно високим рівнем забруднення, які утворилися внаслідок розвіювання вітром радіоактивного пилу під час аварії. Подальше забруднення розповсюджувалося з численних місць, де поспіхом були захоронені різноманітні матеріали, що утворилися під час аварії, а також обладнання, використане в боротьбі з її наслідками.
Попри високі рівні радіоактивного забруднення, а також завдяки обмеженням на повторне заселення території, впродовж років дика природа процвітала в цьому місці, яке стало природним заповідником, хоч і створеним у неприродний спосіб. На додаток до численних видів флори й фауни, зона відчуження тепер стала домом для диких кабанів, бобрів, лосів, рідкісних коней Пржевальського, вовків, європейських рисей, європейських зубрів і ведмедів. Заборона на людське втручання і відсутність домашньої худоби на пасовищах призвели до змін у рослинному світі. Занесене вітром насіння проросло, безперешкодно заполонивши луки деревами. Понад 40% території лук і пасовищ стали тепер лісами, в яких вільно ростуть сосна звичайна, дуб і береза.
Ці нові ліси разом зі старими створюють невидиму небезпеку: молода порость, зламані гілки, повалені дерева, листя та подібний хмиз у суху пору року стають «пороховою бочкою», готовою спалахнути й рознести вогонь по лісах. Окрім цих потенційних пожеж, надзвичайно високою є небезпека знищення лісів і розповсюдження радіаційної небезпеки через радіонукліди, які переносяться повітрям. Зона щороку потерпає від таких пожеж, але донедавна вони зосереджувалися здебільшого на широких територіях, зарослих травою та кущами, мало шкодячи більш дорослим деревам. На щастя, хоч при таких пожежах дійсно вивільнюється велика кількість радіонуклідів, вони локалізувалось у зоні відчуження, а на решті території зони рівні радіації залишались нижчими граничних рівнів. Проте останніми роками небезпека виходу таких пожеж з-під контролю і ширшого розповсюдження високих рівнів радіоактивного забруднення зросла внаслідок значних кліматичних змін. Так, у квітні 2020 р., після надзвичайно м’якої та сухої зими, лісові пожежі лютували багато днів, підбираючись зовсім близько до зупиненої атомної електростанції, а також до сховищ радіоактивних відходів. Пожежа знищила немало дерев у «рудому лісі», який за останні 34 роки виріс на місці, де були захоронені радіоактивні матеріали. Радіаційний моніторинг під час і після пожежі виявив, що радіація в зоні залишилася на рівні, нижчому встановлених обмежень, і не поширилась за межі зони в небезпечних кількостях; проте ризик такого розвитку подій залишається високим. Яскравим прикладом цієї небезпеки є великі лісові пожежі, що тривали в зоні відчуження протягом весни 2020 р.
Для привернення уваги до цієї важливої проблеми та щоб продемонструвати один з ефективних способів зниження цього ризику, Європейський Союз разом з Державним агентством України з управління зоною відчуження розробили, спроєктували, збудували та ввели в експлуатацію пілотну установку для спалювання – інсинератор у місті Чорнобилі.
Цей інсинератор призначений для контрольованого спалювання деревини, зібраної під час розчищення підліску, і завдяки цьому для:
- зменшення ризику лісових пожеж, оскільки суха деревина збирається й вивозиться;
- зменшення рівня забруднення, оскільки горіння відбувається в контрольованому режимі і димові гази піддаються ретельному фільтруванню, що перешкоджає потраплянню радіонуклідів в атмосферу;
- створення сезонних робочих місць на розчищенні лісів;
- стабільного виробництва тепла для міста.
Для розміщення інсинератора було знайдено відповідну будівлю, в якій було виконано певні конструкційні вдосконалення, перш ніж встановлювати установку. Коли будівля була готова, було змонтовано інсинератор.
Деревину, кору й гілки, що підлягають утилізації, підвозять до установки, подрібнюють на тріски у дробарці й зберігають, перш ніж спалити. Тріски повинні мати вологість менше 60%.
Система подачі з повздовжнім транспортером подає тріски зі складу до завантажувального пристрою, який доставляє їх до печі з рухомими колосниками. Інсинератор працює на основі пошарового горіння з використанням решіткової конструкції рухомих колосників, що дозволяє досягти максимальної ефективності спалювання при мінімумі забруднюючих речовин.
Димові гази від спалювання деревини відводяться до камери допалювання, де відбувається теплообмін, і тепло від димових газів використовується для нагрівання води, що подається споживачам у місті Чорнобилі. Чорнобиль – тимчасовий дім для працівників зони, там же розташовані адміністративні будівлі зони відчуження.
Димові гази очищуються у високоефективному мультициклоні, потім шляхом вприскування активованого вугілля, і після цього проходять через рукавний фільтр.
Використання активованого вугілля підвищує ефективність рукавного фільтра при утриманні таких елементів, як ртуть, стронцій та цезій. Завдяки такій системі очищення концентрація пилу у викидах не перевищує 5 мг/см3, що значно нижче від допустимих рівнів забруднення за стандартами ЄС та України. Димові гази, очищені від шкідливих компонентів і пилу, випускаються через димар.
Автоматична система золовидалення за допомогою скребкового механізму видаляє золу і шлам та пакує їх у 210-літрові бочки. Конструкція цієї системи запобігає будь-якому виходу пилу чи розсипанню золи поза бочку або з самої системи за відсутності бочки.
Вся система інсинератора повністю автоматизована і керована комп’ютером. Відбувається постійний моніторинг рівнів радіоактивного забруднення деревних трісок, газових викидів та золи. Також здійснюється моніторинг радіоактивного гамма- та бета-забруднення обладнання, будівлі інсинератора та компонентів довкілля.
Від дня свого введення в експлуатацію в середині 2017 р. пілотна установка спалювання успішно працює і довела безпечність та екологічність своєї технології, що дозволяє ефективно поєднувати завдання очищення навколишнього середовища та економічної вигоди для суспільства. Результати роботи цього пілотного інсинератора демонструють урядові України та приватним інвесторам хороший комерційний потенціал для наслідування прикладу та виведення його в промислові масштаби.
JSO, офіс 420, вул. Володимирська 49А, 01001 Київ, Україна
- +380 44 33 99201
- + 43 1 879 2111