- Проєкти ІСЯБ ЄС в Україні
- Підтримка Оператора
- Поводження з РАВ
- Підтримка Регулюючого органу
- Соціальні проєкти
- Горизонтальні питання
- Колишній Придніпровський хімічний завод
Проєкти ІСЯБ ЄC в Україні
У рамках програми ІСЯБ підтримку було надано:
- Українському регулюючому органу (Держатомрегулювання) у здійсненні його ліцензійної та інспекційної діяльності, зміцненні його інституційного потенціалу;
- Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України, Державному агентству України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) та державним спеціалізованим підприємствам у сфері його управління: ДСП Чорнобильська АЕС, ДСП Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами (ЦППРВ), ДСП Екоцентр і ДСП Об’єднання Радон, які відповідають за безпечне поводження з радіоактивними відходами в Україні;
- Ядерній експлуатуючій організації (НАЕК Енергоатом) та її атомним електростанціям – в досягненні досконалішої та ефективної культури ядерної безпеки. Проте завдяки позитивним результатам комплексної спільної перевірки безпеки, проведеної ЄК, МАГАТЕ та Енергоатомом на діючих АЕС України, в 2012 році пряму підтримку було завершено. Продовжується підтримка через спільну Робочу групу РАВ у сфері проміжного зберігання та захоронення радіоактивних відходів;
- Міністерству енергетики України та підпорядкованому йому Державному підприємству Бар’єр, що відповідає за радіаційну безпеку на майданчику колишнього Придніпровського хімічного заводу в м. Кам’янському Дніпропетровської області;
- Місцевому населенню, що постраждало від Чорнобильської аварії, – шляхом виконання соціальних та горизонтальних проєктів.
Проєкти ІСЯБ, виконання яких триває зараз, і ті, до яких іде підготовка, орієнтовані переважно на надання послуг, на відміну від постачання обладнання. Тим не менше, виконуються та готуються і невелика кількість проєктів, що передбачають постачання обладнання. Це свідчить про те, що Енергоатом за підтримки ЄС та інших донорів домігся значних поліпшень завдяки прийняттю західних стандартів безпечної експлуатації своїх АЕС.
З огляду на затвердження ЄВРАТОМ і ЄБРР кредитного пакету для виконання Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій в НАЕК Енергоатом, подальша підтримка української ядерної експлуатуючої організації втратила свою актуальність. Підтримка секторів РАВ і підтримки регулюючого органу зберігає свою високу важливість і продовжується в рамках запланованих проєктів Фази ІІ ІСЯБ, що ще залишились, і в новому ЄІ-МСЯБ на період 2021-2027 р.р.
З огляду на зазначене, продовження діяльності Спільного офісу підтримки (JSO) для сприяння управлінню ІСЯБ та ЄІ-МСЯБ є суттєвим елементом програми ЄС з ядерної безпеки в Україні.
Сектор «Підтримка експлуатуючої організації»
AAP | № проєкту | Назва | Внесок ЄС |
---|---|---|---|
2012 | U1.05/12 | Спільна програма безпеки для підвищення безпеки та стійкості атомних електростанцій НАЕК Енергоатом у разі екстремальних зовнішніх впливів | €3.000.000,00 |
2010 | U1.05/10 | Спільна програма з безпеки, спрямована на підвищення ефективності експлуатації, показників безпеки та ефективності кадрового ресурсу НАЕК «Енергоатом» та його АЕС | €9.000.000,00 |
2009 | U1.05/09 | Програма безпеки для вдосконалення процедурних і технічних можливостей НАЕК Енергоатом та його АЕС | €8.800.000,00 |
2008 | U1.05/08 | Підтримка в удосконаленні процедур експлуатації та ремонту, управлінні безпекою на АЕС НАЕК Енергоатом | €8.355.000,00 |
2007 | U1.05/07A | Управління безпекою на атомних електростанціях України «Створення Національного центру підготовки ремонтного та керівного персоналу для НАЕК Енергоатом на базі Запорізької АЕС " (допомога на майданчику) | €14.000.000,00 |
2007 | U1.05/07 | Секторальна підтримка в розробці стратегії довгострокового управління безпекою на АЕС України (проєктна безпека) | €2.500.000,00 |
Всього | €45.655.000,00 |
Сектор «Поводження з радіоактивними відходами, зняття з експлуатації та реабілітація»
AAP | № проєкту | Назва | Внесок ЄС |
---|---|---|---|
2020 | U4.01/20A | Варіанти довгострокового поводження з довгоіснуючими високоактивними відходами, що містяться у ПЗРВ Підлісний | €3.300.000,00 |
2020 | U4.01/20C | Проєктування комплексної системи моніторингу водних ресурсів для ЧЗВ | €1.700.000,00 |
2020 | U4.02/20 | Фаза 3 підтримки ЄС програми реабілітації Придніпровського хімічного заводу | €5.700.000,00 | 2019 | U4.01/19A | Інтегрування культури безпеки та операційної ефективності у сфері поводження з РАВ в Україні | €1.800.000,00 |
2019 | U4.01/19B | Підтримка у створенні інтегрованої автоматизованої системи радіаційного моніторингу, що охоплює всю територію України | €4.100.000,00 |
2018 | U4.01/18A | Створення в Державному агентстві з управління зоною відчуження належної інфраструктури для управління програмами | €1.199.170,00 |
2018 | U4.01/18B | Модернізація системи дозиметричного контролю в зоні відчуження та екологічного (радіаційного) моніторингу на майданчиках Комплексу «Вектор» та ПЗРВ «Буряківка» | €4.200.000,00 |
2016 | U4.02/16 | Невідкладні заходи для Придніпровського хімічного заводу | €3.500.000,00 |
2014 | U4.01/14 | Вдосконалення інфраструктури для поводження з історичними радіоактивними відходами і зняття з експлуатації ядерних об'єктів в Україні | €6.200.000,00 |
2012 | U4.01/12 | Удосконалення інфраструктури поводження з радіоактивними відходами, реабілітації забруднених майданчиків та зняття з експлуатації в Україні | €9.100.000,00 |
2011 | U4.01/11 | Удосконалення інфраструктури для поводження з радіоактивними відходами та зняття з експлуатації в Україні | €7.600.000,00 |
2010 | U4.01/10 | Підтримка поводження з радіоактивними відходами в Україні | €9.627.627,00 |
2009 | U4.01/09 | Підтримка у створенні національної організації з поводження з радіоактивними відходами та вдосконалення інфраструктури для поводження з радіоактивними відходами в Україні | €5.000.000,00 |
2008 | U4.01/08 | Удосконалення класифікації та поводження з радіоактивними відходами в Україні | €8.000.000,00 |
2008 | U4.02/08 | Техніко-економічне обґрунтування та попередній проєкт приповерхневого сховища для довготривалого зберігання довгоіснуючих і високоактивних відходів на майданчику Комплексу Вектор у Чорнобильській зоні відчуження | €2.000.000,00 |
2007 | U4.02/07 | Додаткові роботи у проєкті ПКПТРВ у Чорнобилі – Поводження з відходами і зняття з експлуатації | €1.500.000,00 |
Всього | €74.526.797,00 |
Сектор «Підтримка українського Регулюючого органу»
AAP | № проєкту | Назва | Внесок ЄС |
---|---|---|---|
2018 | U3.01/18 | Підтримка українських регулюючих органів | €1.800.000,00 |
2015 | U3.01/15 | Зміцнення можливостей Державної інспекції ядерного регулювання України (ДІЯРУ) у сфері регулювання ядерної діяльності | €4.500.000,00 |
2014 | U3.01/14 | Зміцнення можливостей Державної інспекції ядерного регулювання України (ДІЯРУ) в ліцензуванні та управлінні тяжкими аваріями ядерних установок | €2.000.000,00 |
2012 | U3.01/12 | Підтримка українського регулюючого органу | €2.000.000,00 |
2010 | U3.01/10 | Допомога Державному комітету ядерного регулювання України (ДКЯРУ) в регулюванні безпечного поводження з радіоактивними відходами та гармонізації регуляторних вимог до ядерної і радіаційної безпеки | €2.500.000,00 |
2008 | U3.01/08 | Співробітництво з ДКЯРУ з метою ліцензування об’єктів з поводження з радіоактивними відходами та валідації м’якої допомоги на майданчиках (рівень АЕС) | €1.700.000,00 |
2008 | U3.02/08 | Підтримка ДКЯРУ у впровадженні системи RODOS в інформаційно-кризовому центрі України | €500.000,00 |
2008 | U3.03/08 | Підтримка ДКЯРУ в роботах, пов'язаних з безпечною експлуатацією АЕС з застосуванням ризик-орієнтованих підходів (експлуатація та ремонт), інтегрована система нагляду за безпекою АЕС, аналіз та управління важкими аваріями, регуляторні питання експлуатації КР | €3.500.000,00 |
2008 | U3.04/08 | Підтримка ДКЯРУ в регуляторній діяльності під час введення в експлуатацію комплексів з переробки радіоактивних відходів на Рівненській та Запорізькій АЕС | €500.000,00 |
2007 | U3.01/07 | Інституційне і технічне співробітництво з ДКЯРУ з метою розширення його можливостей на основі передання європейських принципів і практики безпеки (зміцнення ядерних регулюючих органів та співробітництво з ними) | €2.800.000,00 |
Всього | €21.800.000,00 |
Соціальні проєкти
AAP | № проєкту | Назва | Внесок ЄС |
---|---|---|---|
2011 | U6.01/11 | Оздоровчі та екологічні програми, пов’язані з Чорнобильською зоною відчуження | €4.200.000,00 |
Всього | €4.200.000,00 |
Горизонтальні питання
AAP | № проєкту | Назва | Внесок ЄС |
---|---|---|---|
2019 | U7.01/19 | Підтримка в управлінні Інструментом співробітництва у сфері ядерної безпеки (ІСЯБ) в Україні | €3.000.000,00 |
2016 | U7.01/16 | Підтримка в управлінні Інструментом співробітництва у сфері ядерної безпеки (ІСЯБ) в Україні | €3.000.000,00 |
2013 | U7.01/13 | Підтримка в управлінні Інструментом співробітництва у сфері ядерної безпеки (ІСЯБ) в Україні | €3.000.000,00 |
2008 | U7.01/08 | Управління Інструментом співробітництва у сфері ядерної безпеки (ІСЯБ) в Україні | €3.500.000,00 |
Всього | €12.500.000,00 |
Придніпровський хімічний завод - майданчик уранового спадку
Колишній Придніпровський хімічний завод (ПХЗ), який діяв з 1947 по 1992 р.р., був одним з найбільших підприємств з переробки урану в колишньому Радянському Союзі. На ПХЗ перероблялися уранові руди різного геохімічного складу, видобуті в Україні, Центральній Азії та країнах Східної Європи, таких як Чеська Республіка та колишня Східна Німеччина. В результаті переробки уранових руд утворилися п’ять хвостосховищ, три сховища, де захоронені промислові відходи, та одне уранове сховище, які розташовані як на самому майданчику ПХЗ, так і поблизу міста Кам’янського (колишній Дніпродзержинськ).
Діяльність з переробки руд під час експлуатації підприємства, а також його занедбаність після закриття в 1992 р. призвели до значного поширення радіоактивного забруднення на майданчику. Результати радіологічних обстежень, виконаних у 2016 р., вказують на те, що більша частина забруднення пов’язана з будівлями та ділянками, які використовувались на різних етапах переробки уранової руди. Проте до забруднених ділянок належать також колишні сховища уранової руди та хвостосховища, а також ділянки землі, забруднені внаслідок протікання технологічних трубопроводів у період експлуатації.
Карта майданчика ПХЗ із зазначенням рівнів радіації (мкЗв/год.).
З моменту припинення переробки урану в 1992 р. і до 2000 р. не було докладено жодних зусиль для очищення, зняття з експлуатації чи реабілітації території майданчика. Однак у 2000 р. Міністерство енергетики та вугільної промисловості, яке відповідає за території майданчика ПХЗ, які досі перебувають під державним контролем, створило нове Державне підприємство (ДП «Бар’єр»). ДП «Бар’єр» отримало від Державної інспекції ядерного регулювання (Держатомрегулювання) ліцензію для виконання відновлювальних заходів на майданчику ПХЗ.
Через значні прогалини у відповідній законодавчій та регуляторній базі, що стосується подібних об’єктів, і серйозні фінансові труднощі ДП «Бар’єр» не змогло зробити помітних кроків до реабілітації майданчика. Внаслідок відсутності фінансування ДП «Бар’єр» та обумовленої цим нездатності підприємства виконати умови ліцензії, ліцензія підприємства, термін дії якої закінчився в 2016 р., не була подовжена. На початку 2018 р. було надано обмежену ліцензію, але через кілька місяців відкликано і знов поновлено в середині 2019 р. Така відсутність державного фінансування призвела до втрати ключових фахівців і роботи тих, хто залишився, без зарплатні; до неможливості виконувати умови ліцензії, а також до ще більшого занепаду майданчика.
Було також відзначено, що відсутність належної регуляторної бази щодо майданчика ПХЗ не давала змоги регулюючим органам повною мірою виконувати свої обов’язки.
На значній частині майданчика, зокрема в тих будівлях, спорудах та на ділянках землі, які використовувались для переробки урану, не виконувалось жодних робіт з обслуговування чи очищення.
Як наслідок численні будівлі і споруди в поганому стані, багато з них відкриті впливові несприятливих погодних умов; ситуація погіршується через вандалізм та незаконне вивезення будівельних матеріалів для продажу та повторного використання. Також очевидно, що значна частина трубопроводів та інших матеріалів демонтована й вивезена з майданчика. Є припущення, що певна кількість їх була продана як металобрухт. Не відомо, чи вивезені матеріали були забруднені, чи становили собою радіологічну небезпеку. Однак очевидно, що необхідно зупинити подальше навмисне руйнування будівель та/або несанкціоноване вивезення потенційно небезпечних матеріалів і не допускати цього в майбутньому.
На додаток до загалом незадовільного стану самого майданчика, декілька будівель та промислових установок було перепрофільовано для інших видів промислового виробництва у державній власності, а кілька будівель та земельних ділянок перейшли до приватного сектору шляхом довгострокової оренди або прямої купівлі. Перерозподіл цих будівель, як виглядає, відбувався без належного врахування питань безпеки для працівників, які мали працювати в цих перепрофільованих і приватизованих будівлях, чи необхідності усунення джерел радіологічної небезпеки в будівлях, які раніше використовувались у процесі уранового виробництва.
Можна помітити, що після приватизації нові власники деяких будівель виконали роботи з очищення (включаючи радіологічне) своїх новопридбаних приміщень. Однак немає жодних свідчень того, що ця робота виконувалась з відповідного дозволу регулюючих органів, з застосуванням відповідних інженерних рішень або вповноваженими працівниками, що мають дозвіл на виконання радіаційно небезпечних робіт.
Радіологічні обстеження, виконані протягом 2016 р., виявили, що до ряду найбільш забруднених об’єктів на майданчику входять будівлі, які містять колишні екстракційні резервуари для уранового концентрату, а саме корпуси №103 і №104, №2Б, колишні сховища уранової руди, відстійні басейни та забруднена земля навколо трубопроводів, де траплялися протікання транспортованих по них радіохімічних розчинів. Концентрація активності радіонуклідів ураново-торієвого ряду в місцях, забруднених залишками руди, сягає від 1-5 Бк/г в забрудненому ґрунті до сотень Бк/г у місцях протікань та залишкових матеріалах. Рівні потужності еквівалентної дози (ПЕД) гамма-випромінювання на території майданчика коливаються від 0,5 до понад 100 мкЗв/год. на відкритих ділянках, і від 0,5 мкЗв/год. в деяких будівлях, що містять колишнє екстракційне обладнання для виділення урану, де є гарячі точки, до 4000 мкЗв/год.
Перш ніж виконувати очищувальні роботи в ході зняття з експлуатації та реабілітації, необхідно вжити термінових заходів з підвищення рівня безпеки та захисту майданчика:
- для мінімізації ризику опромінення працівників та населення;
- для запобігання подальшому поширенню забруднення та несанкціонованому вивезенню радіоактивних матеріалів з майданчика;
- для здійснення належного контролю за майданчиком з точки зору радіаційної безпеки та охорони майданчика.
Територія ПХЗ поділяється на північну та південну зони (див. Карту майданчика ПХЗ). Північна зона відносно незабруднена урановими залишками, в той час як у південній зоні зосереджені всі найбільш забруднені ґрунти, будівлі, установки й обладнання.
Оскільки на майданчику містяться кілька джерел радіологічної небезпеки, необхідно скласти його сучасну детальну карту, виконати повну характеризацію і розробити надійний аналіз безпеки об’єкту, перш ніж розглядати можливість початку очищення та зняття з експлуатації, які сприятимуть остаточній реабілітації майданчика.
У середньо- чи довгостроковій перспективі на ПХЗ буде необхідно виконати масштабну дезактивацію та постійне безпечне поводження з усіма забрудненими матеріалами, які зрештою повинні бути безпечно захоронені. Проте в найближчому майбутньому найбільш невідкладним завданням є підвищення безпеки та захисту майданчика ПХЗ, включаючи, серед іншого, таке:
- Удосконалення законодавчої та регуляторної бази, що стосується колишніх об’єктів уранового виробництва в Україні;
- Контроль, стабілізація та локалізація джерел радіологічної небезпеки;
- Надання інституційної підтримки оператору майданчика ДП «Бар’єр»;
- Надання терміново необхідного обладнання.
Без виконання цих невідкладних заходів на території майданчика ПХЗ гарантувати безпечні умови для працівників та населення прилеглих районів неможливо. Спостерігається значне руйнування деяких будівель і споруд, в яких присутні залишкові матеріали технологічних процесів, видимі і легко доступні для представників населення, що працюють на території ПХЗ. Крім того, в багатьох місцях майданчика присутній забруднений ґрунт, а обидва хвостосховища, розташовані в межах майданчика, мають пошкоджене покриття. Отже, існує ризик розсіювання радіоактивних матеріалів через несприятливі погодні умови. Також, без посилення охорони та контролю доступу на радіологічно небезпечні ділянки залишається значний ризик того, що радіологічно забруднені матеріали будуть вивозитися з майданчика і, таким чином, становитимуть загрозу здоров’ю набагато ширшого кола людей.
Починаючи з жовтня 2017 р., Європейська Комісія співпрацює з українськими органами влади, надаючи інституційну підтримку ДП «Бар’єр», і зокрема підвищуючи його готовність до подання заявки на ліцензію, що поширюватиметься на весь майданчик. Загальна відповідальність за радіологічну безпеку на майданчику, контрольований доступ на забруднені ділянки та дозиметрія працівників (з категорією чи без) буде покладена на ДП «Бар’єр» як оператора майданчика. Очікується, що ДП «Бар’єр» отримає ліцензію на весь майданчик до кінця 2019 р.
З квітня 2018 р. Європейська Комісія у взаємодії в українськими органами влади розробляє вдосконалене законодавство для безпечного управління майданчиками ядерного спадку в Україні. Є сподівання, що новий законодавчий акт, що запроваджує високі рівні радіологічної безпеки, які повинні застосовуватись на всіх майданчиках ядерного спадку в Україні, буде прийнятий Верховною Радою орієнтовно у 2020-2021 р. Такий закон, звісно, дасть Держатомрегулюванню необхідні повноваження, щоб зобов’язати всі організації, які діють на майданчику ПХЗ, працювати в рамках нормативно-правової бази.
Очікується, що після суттєвих затримок реалізація термінових заходів для мінімізації ризику подальшого поширення радіологічно забруднених матеріалів та несанкціонованого доступу до забруднених будівель і ділянок все-таки розпочнеться в 1-му кварталі 2020 р. Ці роботи передбачають створення чотирьох контрольованих зон навколо забруднених будівель, конструкцій та ділянок; облаштування майданчика для тимчасового зберігання окремо стоячих та легко переміщуваних джерел радіологічного ризику, переміщених з-поза меж контрольованих зон; та ізоляцію найбільш забруднених будівель. Очікується, що ці роботи, за винятком ізоляції, будуть завершені протягом одного року.
Програма ЄС також підтримує модернізацію аналітичної лабораторії ДП «Бар’єр» і постачання сучасного обладнання, необхідного підприємству для виконання своїх обов’язків та умов ліцензії.
Очевидно, що протягом останніх 25 років мало що було зроблено для утримання ПХЗ у стані безпечного й захищеного об’єкту уранової спадщини або для здійснення значних кроків до реабілітації майданчика.
Однак усвідомлюючи важливість забезпечення остаточної реабілітації території ПХЗ і гарантування безпеки людей, які працюють на майданчику та/або живуть на близькій відстані від нього, український уряд ініціював декілька державних та підтримуваних на міжнародному рівні програм і проєктів.
У 2005 р. Уряд України прийняв початкову Державну екологічну програму з відновлення майданчику ПХЗ на 2005-2014 р.р., яку було переглянуто в 2009 р. і введено в дію в 2010 р. Після закінчення переглянутої Державної екологічної програми на 2010-2014 р.р. Уряд України прийняв третю Державну екологічну програму, термін дії якої закінчився наприкінці 2017 р. Поточна програма, прийнята Кабінетом Міністрів у серпні 2019 р., діятиме до 2023 р.
Головною метою кожної Державної екологічної програми залишається:
- Привести колишні підприємства з переробки урану в екологічно безпечний стан і забезпечити радіаційний захист працівників і населення.
Попри фінансові труднощі, з якими стикається ДП «Бар’єр», ця мета досягається шляхом виконання рідологічних обстежень майданчика, створення системи моніторингу радіологічної обстановки на майданчику та за його межами та здійснення технічного нагляду й обслуговування на тих об’єктах ПХЗ, які перебувають під контролем ДП «Бар’єр».
Було впроваджено низку міжнародних ініціатив, що мали на меті:
- Надання уточненої інформації про фактичний характер і стан майданчика ПХЗ завдяки обстеженням, інспектуванню та іншим заходам;
- Виконання детальних радіаційних обстежень;
- Розробку попередніх оцінок безпеки та стратегій реабілітації для деяких хвостосховищ та більш забруднених будівель в промисловій зоні;
- Навчання персоналу ДП «Бар’єр» та інших установ;
- Рекомендації щодо вдосконалення законодавчої та регуляторної бази для реабілітації цього та подібних об’єктів.
Покликана надати Урядові України технічний підхід і загальну стратегію зняття з експлуатації та реабілітації колишнього підприємства уранового виробництва ПХЗ.
Проєкт U4.01/10G (контракт ІСЯБ NSI/291-798), який мав на меті
- Розробку методу (стратегії, технологій) для приведення в екологічно безпечний стан уранових об'єктів колишнього ВО "Придніпровський хімічний завод".
був початий і успішно завершений ЄК і Міністерством енергетики та вугільної промисловості України.
Проєкт розпочався у квітні 2014 р. і завершився в грудні 2016 р. Він був створений з метою виявлення найкращої міжнародної практики в області зняття з експлуатації, дезактивації та остаточного захоронення відходів подібних об’єктів уранової спадщини. Спираючись на цю найкращу практику, проєкт повинен був розробити підхід і стратегію виконання робіт зі зняття з експлуатації та дезактивації на колишньому підприємстві уранового виробництва. Головні результати проєкту такі:
- Додаткове вивчення радіологічної ситуації;
- Загальна стратегія реабілітації майданчика;
- Концептуальні плани реабілітації першочергових об’єктів;
- Термінові заходи щодо безпосередніх ризиків (найвищий пріоритет) – Фаза 2 підтримки з боку ЄС;
- Навчання та інформування населення.
Під час цієї роботи з’ясувалося, що, перш ніж братися до будь-яких робіт зі зняття з експлуатації, необхідно вжити декілька термінових заходів для невідкладного підвищення радіаційної безпеки та охорони майданчика ПХЗ. До цих термінових заходів входять ізоляція забруднених об’єктів, запобігання несанкціонованому доступу до забруднених будівель, об’єктів і територій, вдосконалення відповідної законодавчої та регуляторної бази. Очікується також, що при виконанні цих робіт деякі джерела радіологічної небезпеки на майданчику будуть переміщені на майданчики тимчасового зберігання з контрольованим доступом. Там, де це доцільно, ці термінові заходи заздалегідь будуть орієнтовані на майбутні потреби програми реабілітації майданчика.
Значна частина підготовчої роботи, необхідної для виконання цих термінових заходів, була виконана в рамках проєкту ІСЯБ U4.01/10G. До цієї підготовчої роботи входило збирання важливих даних та інформації щодо розташування та рівня небезпеки джерел радіологічного ризику на майданчику ПХЗ. Серед інших, було виконано такі заходи:
- Топографічне обстеження майданчика;
- Радіологічне обстеження будівель (включно з тими, які зараз перебувають у приватній власності), які раніше використовувались для переробки урану;
- Звіт про аналіз безпеки (ЗАБ), в якому розглядаються можливі ситуації контролю після здійснення термінових заходів;
- Інформування людей, які працюють в межах периметру ПХЗ, і тих, хто мешкає поблизу майданчика.
Довгострокова програма реабілітації, розроблена в рамках Фази 1, розрахована на 10 років і потребує бюджету в розмірі 180 млн. € в орієнтовних цінах 2016 р.
Для реалізації термінових заходів з підвищення безпеки на ПХЗ в Кам’янському у рамках програми ІСЯБ Європейський Союз виділив 3,5 млн. €. Проєкт виконується Українським науково-технологічним центром – міжурядовою організацією, в якій представлені Україна, Європейський Союз та Сполучені Штати Америки.
Головною метою є усунення прогалин у необхідному законодавстві, ліквідація нестачі технічних знань і досвіду в знятті з експлуатації та реабілітації таких об’єктів спадщини. Робота повинна вестись у 4 напрямках:
- Законодавча та регуляторна база;
- Стабілізація і локалізація джерел радіологнічної небезпеки;
- Системи управління (розбудова можливостей) для ДП «Бар’єр» як оператора майданчика ПХЗ;
- Постачання терміново необхідного обладнання.
Наразі проєкти U4.02/16A «Законодавчі та інші нормативно-правові акти України для забезпечення радіаційного захисту та безпеки в умовах існуючої ситуації опромінення на території та навколо колишніх уранових об’єктів» та U4.02/16B1 «Зміцнення потенціалу / Радіологічний захист / Технічне проєктування та нагляд за виконанням проєктів щодо невідкладних заходів і управління безпекою на майданчику» перебувають на етапі виконання.
Триває процес закупівлі щодо контракту на будівництво об’єктів для стабілізації та локалізації джерел радіологічного ризику (тобто контрольованих зон, майданчика тимчасового зберігання) і робіт з ізоляції джерел радіологічних ризиків усередині будівель 103 і 104.
У 2016 р. Європейська Комісія взяла зобов’язання виділити ще 5 млн. € на виконання додаткових заходів, необхідних для підтримки початкових робіт з очищення територій та об’єктів ПХЗ, що потребують цього в першу чергу, після завершення невідкладних заходів Фази 2.
У квітні 2018 р. Комісія повідомила Бенефіціару проєкту (Міністерству енергетики та вугільної промисловості України) та місцевим органам влади, що проєкт з виконання термінових заходів стикнувся з певними ризиками, які можуть призвести до неякісного його виконання або, в найгіршому випадку, до його провалу.
Ситуація погіршилася після зупинення Держатомрегулюванням ліцензії у серпні 2018 р., внаслідок чого діяльність оператора майданчика ПХЗ була обмежена виконанням робіт з підтримання радіаційної безпеки. Це стало фактором, що унеможливив супроводження виконання робіт ЄК, пов’язаних зі стабілізацією джерел радіологічного ризику. Причини відкликання Держатомрегулюванням ліцензії були такі:
- Нездатність ДП «Бар’єр» виконувати умови ліцензії, пов’язані з фізичним захистом об’єктів, що йому належали.
- ДП «Бар’єр» не отримувало фінансування з державного бюджету або інших джерел, а отже не могло виконувати умови ліцензії відповідно до законодавства України.
- Відсутність у ДП «Бар’єр» процедур та обладнання для виконання радіологічного моніторингу на майданчику і підтримання в належному стані установок та об’єктів, на які поширювалась його ліцензія.
Інший ризик пов’язаний із приватними власниками, на чиї об’єкти впливатимуть термінові заходи безпеки (зокрема щодо стабілізації/локалізації джерел радіологічного ризику). Не будучи належно поінформованими про проєкт ЄК, вони, цілком імовірно, не погодились би на плани створення контрольованих зон навколо забруднених будівель, що перебувають у їхній власності.
У листопаді 2018 р. через недостатність кроків, спрямованих на мінімізацію перелічених ризиків, Комісія відкликала своє зобов’язання на виділення 5 млн. €, які початково призначалися для програми 2017 р. Однак у той час ЄК зазначила, що рішення щодо 5 млн. € може бути переглянуте за умови досягнення в проєкті достатнього прогресу.